28 жовтня
вся Україна святкувала річницю визволення нашої Батьківщини від
німецько-фашистських загарбників. Цей день став приводом для всіх українців
згадати та вшанувати героїв,які прогнали ворога за межі нашої країни,прогнали
ціною великих втрат та поранень, ціною пережитого горя і сліз. І після пʼятирічного пекла, в якому виживала
Україна в періоді з 1941-1945 рр., люди, котрі загинули задля нашої
незалежності заслуговують на вічну пам'ять та на безмежну повагу.
Молодь
України пам'ятає героїв,тому 28 жовтня школярі з усіх шкіл нашої держави з
квітами в руках рушили до пам'ятників і монументів,щоб вшанувати погиблих у
війні людей хвилиною мовчання,послухати про їхні подвиги та покласти квіти до
підніжжя скульптури.
Діти Камʼянця-Подільського
не стали виключенням. Зокрема, школярі сьомої загальноосвітньої школи в цей
пам'ятний день вирушили до пам'ятника загиблим солдатам. Окрім вшанування
хвилиною мовчання, діти і вчителі послухали про події 28 жовтня 1944 року з уст
самого військовослужбовця. Він, як ніхто інший, зміг передати словами усю
трагічність та атмосферність тогочасних подій в Україні, адже на обличчі кожної
з присутніх тоді людей можна було б побачити сум та скорботу.
На мою
думку, подібні свята та події категорично не можна забувати та пропускати повз
увагу кожному з українців,адже почасти на цьому й тримається наша культура, людяність.
З року в рік, з покоління в покоління нам потрібно передавати ці знання нашим
нащадкам, щоби українські герої ніколи не були забутими.
Мосійчук Дмитро, юнкор
