Початок нової історії, яка відклалася в серцях і душах всіх без винятку, навіть у найменших українців, на очах яких ще не висохли сльози, і лише розпочалось життя. Історія, яка ввійшла в життя України зовсім несподівано та нещодавно. Всі ми з впевненістю можемо сказати, що українці - це сильна нація, нація справжніх героїв та патріотів, але по-справжньому побачити це змогли ми лише тоді, коли з’явились людські смерті.
Смерті молодих, відважних, та ще зовсім юних хлопців. Серце кожного стискалось від болю та пульс пришвидшувався такою швидкістю, що за ним не встигаєш ... . Чиясь дитина лежить на холодному мокрому асфальті, а мати дома молиться за те, щоб він жив … . Лежить не дихаючи, але для того, щоб могли дихати ми з вами, та вся Україна могла вдихнути і видихнути з полегшенням.
На превеликий жаль, таких хлопців дуже багато, коли їх була сотня, люди, окрім того, як ангелами, назвати цих героїв не змогли. Тому в їхню святу честь і з’явився вислів «Небесна сотня».
Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.
Найбільше зараз хочеться звернутися до кожного з загиблих Героїв Небесної сотні та героїв Майдану!
Герою! Твоя відвага та хоробрість не має меж. Її не виміряти і не забути. Її можна лише відчути, відчути тим, що ми з вами можемо вільно і спокійно жити і навчатись . Хочеться сказати тобі ДЯКУЮ! За те, що можу я вільно здобувати освіту та пробиватись в життя. За те, що не чула над своєю головою пострілів, після яких замирає серце і зупиняється лише в той момент, коли в ньому виростають червоні рози! І своїми колючими шипами не дають нам забути про тебе, про твій величний подвиг. Низький тобі уклін, та безмежна подяка! Ви всі для нас стали як янголи охоронці, які не покидають наших пліч, та сердець!
20 лютого в актовій залі школи проведено вечір-реквієм пам’яті Героїв Небесної сотні. Хвилиною мовчання учні 4-11 класів, вчителі, батьки пом’янули тих, хто віддав своє життя за волю України під час Революції Гідності, подій на Сході України.
До нас у гості завітав кам’янчанин Володимир Данилюк, режисер фільму про одного з героїв Майдану - Корнєєва Анатолія Петровича, який розповів все про цю Велику людину!
Про таких, як Анатолій Корнєєв, кажуть: в цієї людини було все для щастя ― чудова родина — дружина та двоє дітей (син Віталій і донька Дарія), улюблена робота — він був сільським головою у селі Руда на Хмельниччині, багато друзів ледь не по всьому світові...
За плечима у колишнього військового інженера Корнєєва — служба на Далекому Сході та в Німеччині. Потім понад 10 років — робота на хлібокомбінаті, де він пройшов шлях від завідувача складу до заступника директора. Останні чотири роки Герой Небесної Сотні головував у сільраді села Руда. За цей час провів газ у хати, відкрив дитячий садок, почав ремонтувати дороги.
Односельчани кажуть: із вояки Корнєєв перекваліфікувався на знаного землероба, під його руками все росло і родило. Навіть у столицю на Майдан сільський голова возив власними руками вирощені моркву, картоплю, буряки та яблука, і, стверджують побратими, навіть заколов кабана для них.
Коли розпочався Майдан, зі словами: «Як можна ховатися, коли там вбивають дітей», — колишній військовий рушив до столиці захищати Батьківщину, свободу, демократію та дітей.
Анатолій Корнєєв загинув 20 лютого 2014 року на 53 році життя. Тіло героя знайшли на вул.Інститутській. Колишнього військового, що поклав життя за вільну Україну, поховали 23 лютого — у День захисника Вітчизни.
Фільм про цю Велику Людину, надихнув всіх на боротьбу та витримку. І ще раз дав зрозуміти усім присутнім в залі, що в нас є за кого, і за що воювати. Що всі хто, хто загинув на Майдані , та гинуть по сьогоднішній день, що їхні смерті не є безглуздими. Вони підняли народ з колін, та дали великий поштовх до змін, яких країна повинна досягти! Хоча б заради тих людей, які віддали за це єдине чим кожен з нас повинен дорожить - своє життя! І ми повинні віддячити їм! І довести справу до кінця! Тому що ми - нація героїв, воїнів, козаків, та патріотів!
Завершився вечір-реквієм спільним виконанням духовного гриму України «Боже великий, єдиний».
ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ПОВСТАЛИ ПРОТИ НАСИЛЛЯ, НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ТА БРУТАЛЬНОГО ЗҐВАЛТУВАННЯ СВОЄЇ КРАЇНИ… КОЖЕН ЗДІЙСНИВ ОСОБИСТИЙ ПОДВИГ — ВІДДАВ НАЙЦІННІШЕ — СВОЄ ЖИТТЯ ЗАРАДИ НОВОЇ УКРАЇНИ. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!
Назарова Анастасія, юнкор
