Колядки та щедрівки

Новий рік завжди пов'язаний з мріями про краще майбутнє. Ці мрії та бажання здавна викристалізовувались у чудові поетизовані обряди - колядування, щедрування й засівання. У народних календарних обрядових величальних піснях - колядках і щедрівках - втілився одвічний потяг людей до статків, щастя, добра, краси, високої моралі. 

      На Україні обряди зимового циклу полягали в тому, що групи колядників (на Різдво) і щедрівників (у новорічний вечір), вибравши провідника - «березу», «скарбника» і «міхоношу», ходили від хати до  хати і співали величання господарям дому та членам їх родин. Іноді до гурту приєднувалися музики.

Різдвяні колядницькі ватаги під час обходів дворів вшановували всіх членів родини. Вони виконували величальні пісні господареві, господині, їхнім дітям, хлопцеві або дівчині. Зичили їм щастя , здоров'я!
      Якщо в родині були діти, що довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка.
    Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала кожного колядника яблуками та горіхами. 

Отож, і цього року коляда покликала в путь наших маленьких колядників. Правда, з того часу, коли вони вперше пішли колядувати, вони підросли і перейшли уже у 5 клас. Так, учні 5-В класу на чолі з їх новим класним керівником Фурсою Л.М. та представником батьків Туранською Т.М. вкотре відправилися радувати своїх вчителів.

Ще в грудні, ідучи на зимові канікули, друзі домовились повторити колядки, вивчити цікаві віншування.

7 січня, на Різдво, діти колядували своїм рідним, хрещеним. А наступного дня, 8 січня, однокласники зібралися, щоб віншувати поважним родинам своїх учителів.

Уже традиційно першими колядники завітали до сім'ї учителів Бойко Олександра Олександровича та Інни Олександрівни. Потім вперше відвідали родину вчительки української мови Ганущак Надії Дмитрівни.

Завершили, як завжди, своє колядування діти у родині своєї першої вчительки Гриневич Людмили Анатоліївни, де отримали щедре частування за свою працю.

Трохи втомлені, але щасливі, сповнені надзвичайних емоцій, поверталися діти додому. Дорогою домовились на наступний рік обов'язково вивчити нові колядки, а, можливо, і зважитись на постановку вертепу.

Гира Марія, юнкор