СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.

Тарас Шевченко 

Саме з цих рядків вірша великого письменника Тараса Шевченка хочеться розпочати цей навчальний рік. Рік дуже хвилюючий, та моторошний не лише для народу, а і для всієї України. України, яка постала перед нами як сильна, і незламна держава. Україна, яка має справжніх героїв, які можуть захистити рідну землю, втративши власне життя. Таких людей повинні знати всі без виключення. Адже завдяки їм ми з вами можемо продовжувати вчитись та жити з впевненістю на майбутній день.

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!

Свою Україну любіть. Любіть її…Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Ми вступаємо в цей навчальний рік з тривогою на душі та синьо-жовтими квітами в серці. Де нестримна радість першачків змінюється на страх в старшокласників. Але ви всі з гордо піднятою головою та пошаною до нашої неньки України та воїнів-героїв, які в дану годину, хвилину, секунду захищають наші кордони, вступаєте в цей навчальний рік.

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

   1 Вересня – день, коли радість і сум не можуть розлучитись, коли мамина колискова змінюється на звуки дзвінка на урок. Коли замість іграшок в руках, ви тримаєте ручки та олівці. Мить, яка охоплює кожний куточок України, кожну домівку, кожну людину. Свято радісне, і водночас сумне.... І хотілось би звернутись до першокласників…. 

Першокласники!

    Ви стоїте на лінійці в час, коли країна переповнена хвилюванням і тривогою, коли материнські сльози – не сльози радості, коли побажання мирного неба  - більш, ніж доречне. Але ви стоїте тут, і ваші очі – допитливі і чисті, а значить  - надія є.  І значить – є майбутнє, сповнене дитячих посмішок, сонячних соняшників, пахучих чорнобривців.

 Майбутнє, де страх губиться від одного лише погляду хоробрих, сміливих, щирих людей. Майбутнє, виплекане маминими колисковими, татовим захистом, турботою ваших бабусь і дідусів. Майбутнє, в якому Україна повстане сильнішою, впевненішою, прекраснішою, гідною вести вас, поки ще зовсім маленьких. Тому зростайте, вчіться, щоб вона могла пишатися вами. 

І звісно хотілося б звернутись до наших майбутніх одинадцятикласників, випускників 2015 року.

     Ваші 11 років навчання в школі майже скінчились, далі на вас чекає довге, щасливе, світле, та довгоочікуване самостійне життя. Ніхто не знає куди вас занесуть ці бурхливі течії, але пам’ятайте головне - вас завжди раді бачити в стінах вашої рідної школи. А поки що набирайтесь сил, вчіться, насолоджуйтесь всіма моментами проведеними в школі. І бажаємо вам успіхів  в навчанні та особистому житті, здоров’я, щастя і удачі.

Усі учні, батьки та вчителі віднеслись до цього свята з особливою увагою, патріотизмом, та підтримкою. І всім їм висловлюємо велику вдячність за розуміння, та підтримку, і бажаємо всім без винятку міцного здоров’я , великих успіхів в навчанні, терпіння, та мирного неба над головою .

Україна – Єдина Країна!

Слава Україні – Героям Слава!

                                                             Назарова Анастасія, юнкор