Вночі 27 жовтня потрібно було перевести стрілки годинника на одну годину назад, відбувся перехід на зимовий час.Два рази на рік стрілки годинника переводяться на годину в більш ніж 100 країнах світу, щоб наблизити адміністративний час до сонячного. Ідея про переведення стрілок на годину вперед виникла в кінці XIX століття у зв'язку з тим, щ
о жителі міст перестали по-селянськи рано вставати і лягати спати. Першим пропагувати її почав новозеландський вчений Джордж Хадсон в 1895 році.
Історики стверджують, що ідея переводити годинник вперед-назад належить Бенджаміну Франкліну. Наприкінці XVIII століття він порахував, внаслідок збільшення світлового дня лише на одну годину можна було б зекономити понад дев’яносто
мільйонів свічок. Щоправда, у такий спосіб економити на освітленні людство почало лише під час Першої світової війни.
В міру розвитку цивілізації економічний ефект “літнього” та “зимового” часу дедалі меншає, позаяк на освітлення тепер витрачають лише дещицю електроенергії. Значно більше її споживає техніка, що працює у цілодобовому або близькому до цього режимі: холодильники, бойлери, комп’ютери тощо. Вчені багатьох країн порахували, що мінуси від гри з годинником значно перевищують плюси. Внаслідок розбалансування діяльності організму людини після чергового переведення годинника зменшується її працездатність, погіршується самопочуття, а сукупно це спричиняє суттєве зменшення ВВП.
Мудра природа потурбувалася про своєрідний механізм, котрий регулює активність організму людини у різний час доби. Цим регулятором є шишкоподібна залоза, розміщена у корі головного мозку (її ще називають "третім оком"). Через очі до неї надходять світлові імпульси із зовнішнього середовища і залежно від цього залоза продукує більше чи менше гормонів, які впливають на діяльність цілого організму.
Шишкоподібна залоза виробляє гормон мелатонін, котрий значною мірою координує роботу інших залоз внутрішньої секреції. Що менше світла потрапляє у шишкоподібну залозу, то більше мелатоніну вона виробляє. Як наслідок, сповільнюється швидкість біохімічних реакцій, знижується температура тіла і людину хилить до сну. Інший гормон шишкоподібної залози - серотонін, впливає на емоційний стан людини та відповідає за властивий усім живим істотам інстинкт самозбереження. Зниження його рівня часто веде до депресії. Ось чому темної ночі або вдень у темному місці пересічну людину зазвичай охоплює неспокій, у неї з’являється відчуття незахищеності.
На жаль, голос науки про те, що не потрібно гратися з часом, наразі не чують. Дарма. Бо переведення годинників позначається не лише на психологічно-емоційному, а й фізичному стані людей. Оскільки організм не може враз перелаштуватися на інший біоритм, людина стає дратівливою, млявою, швидше втомлюється. У неї може погіршитися сон, у хронічно хворих загострюються болячки. А перехід на "зимовий" час небезпечний ще й розвитком депресивних станів, що може стати навіть причиною самогубств.
Як же бути, бо експериментів з часом не уникнути?
Насамперед, прислухайтеся до потреб організму, каже В. Пішак. Доведено, що адаптація до нового часу триває від десяти діб до місяця, тому бодай тиждень себе попестіть. Більше спіть, зменшіть фізичне та психологічне навантаження, за можливості відкладіть на потім якісь справи (зокрема, школярів у цей час не варто перевантажувати домашніми завданнями і відмінити контрольні). Зважаючи на ризик розвитку депресії, збагатіть меню "сонячними" фініками, хурмою та родзинками, піднімайте настрій тим, що приносить вам радість.
Карпяк Оксана, юнкор
